?

Log in

Пересічному мандрівникові село Хрещатик відомо перш за все своїм розташуванням, звідки відкривається чудовий краєвид на Заліщики. З високого буковинського берегу Дністра, містечко сусідньої тернопільської області видно немов на долоні. Дністер підковою огортає своїми водами місто і утворює кордон між двома областями.

За переказом одного з мешканців, село Заліщики утворено приблизно 1735 року купцем Тодором Придою, який на цьому місці дивом врятувався від смерті. Тож, аби віддячити Богу за своє врятування, купець збудував на цьому місці храм Божий. А згодом привіз із Угорщини до цієї місцини 14 сімей, кожна із яких спеціалізувалася на різних роботах. Власне, з цього і почалося перше заселення цієї місцевості.

khreschatyk1
Але нас цікавить не село, а монастир во ім’я святого Іоана Богослова, що розташований в декількох кілометрах від села. Монастир був заснований на місці чудотворного джерела у XVII ст. монахами з Манявського скиту, які сповідували православ’я і не схотіли приймати унію, тож змушені були покинути рідну обитель. За легендою, над святим джерелом у ніч перед святом Івана Богослова з’являється сяйво. Про джерело окремо вартує зазначити, що у селі не має криниць. Ну це зрозуміло , споглядаючи рельєф, на якому розташоване село. Підводні цілющі джерела надають воду не тільки розташованому поруч селу, а ще й заводу по виробництву мінеральної води . У 1765 році була побудована церква і каплиця на честь Святого Івана Богослова.

1786-го р. Хрещатицьку обитель закрили, але храм продовжував діяти як парафіяльний для мешканців сусідніх сіл. Тільки в останні роки окупації Румунією північної Буковини монастир було знову відкрито. За часів Радянської влади до 1960 року в Чернівецькій області лишилося діючими тільки два монастиря — чоловічий Хрещатицький, та Свято-Введенський жіночий у Чернівцях. Потім у 60 році минулого століття, монахів було переведено до Почаївської Лаври, а на їх місце переселили сестер з Чернівців. Але вже через два роки і жіночий монастир було скасовано. Тут утворили базу відпочинку. А джерело стало забезпечувати водою завод. В монастирі служив деякий час і Святий Преподобний Кукша Одеський, який називав Хрещатик другим Афоном. “Тут я вдома, тут я на Афоні” Преподобний Кукша до цього мав 17 років служіння на Афоні.

Читати далі>>

Кусочек Афона в Одессе

Подумать только, всего в нескольких метрах от одесского железнодорожного вокзала находится кусочек Афона. Именно на привокзальной площаде в 1884г СвятоИллинский скит афонского монастыря приобрел в Одессе дом для помощи паломникам, путешествующим на Афон и Палестину. Там их размещали, они могли переночевать, оставить некоторые вещи на хранении, также помогали в оформлении заграничных проездных документов. Сейчас отреставрированная церковь св. Илльи - первая из храмов, кто встерчает гостей столицы Южной Пальмиры. А еще с монастырем связана почти мистическая история.
читать здесь
http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/15/odesa-ilia.php

Как будто жемчужина играет на солнце своими девятью куполами шедевр церковного зодчества. Форосская церковь – маяк православной веры Южного берега Крыма. Форосская церковь Воскресение Христового была построена в 1888г. на самом краю отвесной скале, что придает ей эффект парящей в воздухе посреди живописной крымской природы и видно ее со всех сторон.

Рассказ, архивные и современные фотогрфии здесь
http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/11/foros.php

Привітання

Привіт всім
сайти про мандрівки landmarks.in.ua & ukraine.kingdom.kiev.ua розпочали роботу і в соціальних мережах